- розділюваний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розділювати.2) Якого можна розділити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розділюваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділюваність — ності, ж. Властивість за знач. розділюваний 2) … Український тлумачний словник
нерозділюваний — а, е. 1) Якого не розділяють. 2) Якого не можна розділити … Український тлумачний словник